Подію, яка здійснилася у селищі Ланна важко переоцінити. Так як на початку року тут було велике спортивне свято після якого пройшла ланка чудових спортивних рекреаційних заходів в Полтавській області, так і зараз інклюзивний фестиваль починає низку намистинок собі подібних, але завжди різних заходів мистецької реабілітації людей з інвалідністю. 

Як Тамара Санжарівська, голова громадської організації  осіб з інвалідністю «Ланна. Безмежність» та її команда у таких важких моральних, фізичних, фінансових, психологічних умовах зуміли зробити такий потужний інклюзивний фестиваль з врахуванням усіх деталей та забезпечити увагою до кожного без виключення учасника - для мене загадка. 10 ОТГ направили творчі колективи. Це Лазірківська, Лубенська районна, Лубенська міська, Засульська, Хорольська, Щербанівська, Полтавська, Карлівська, Ланнівська, Пирятинська громади. І це не правда, що такий захід не на часі. Пісні і вірші проймали до мурашок, танці мали вигляд яскравого театрального дійства, а деяким артистам хотілося аплодувати вже за те, що вони не побоялися вийти на сцену. Усі учасники були відзначені дипломами та цінними подарунками, атмосфера в залі була урочиста і піднесена. Виставка творчих робіт вражала різноманітністю і якістю. Унікальні, зроблені своїми руками вироби відсвічували душу тих, хто їх створив. Віночок фестивалів розпочав плестись.

Вже давно відомо, що творча реабілітація дуже позитивно впливає на здоров’я та психіку людини. Особливо важлива вона для осіб з інвалідністю. Ще з 2006 року на Полтавщині наша організація започаткувала проведення інклюзивних фестивалів.  Вони спочатку були безіменні, а потім з’явилися назви і традиції їх проведення: «Древній Пирятин» в Пирятині, «Листопад надій» в Нових Санжарах, «Надворсклянські вечорниці» в Котельві, «Рогозів кут» у Семенівці,  «Сузір’я мрій» в Лубнах, «Гоголівські вечорниці» в Шишаках, «На крилах віри» в Хоролі. І от спалахнула ще одна зірка на небосхилі наших фестивалів «Від серця до серця» в селищі Ланна. Назва і зміст заходу глибоко й органічно пов’язані. І тут не тільки виступи на сцені до яких люди трепетно готуються, переживають до, під час і після неповторні емоції, які дають наснагу до життя, але й виставка робіт тих людей, що інколи не можуть навіть виразно говорити чи співати, проте чарують око мистецькими виробами із найрізноманітніших матеріалів та форм. Це і вишиванки, і вироби із соломки, малюнки, картини, глиняні вироби, оздоблені яйця, макраме і маса інших різноіменних виробів. Все ж таки й справді відчувалося биття багатьох сердець в унісон і бажання допомогти у всіх іпостасях. Слава таким організаторам, слава Україні!!!