Кінець 2025 року — це не лише підбиття підсумків, а й момент, коли в громадах фактично вирішується, яким буде 2026-й. Після ухвалення Державного бюджету місцеві ради виходять на фінальний етап формування власних бюджетів. І саме зараз важливо не втратити голос.

В умовах воєнного стану пріоритети очевидні — оборона і безпека. Але життя не зупиняється. Освіта, медицина, соціальні послуги, доступність простору, житлово-комунальна сфера — усе це напряму впливає на якість життя людей з інвалідністю. Тим більше, що їх кількість унаслідок війни зростає щодня — і серед військових, і серед цивільних.

Участь — це не формальність

Поширений міф, що бюджет ухвалюється «десь там» і вплинути на нього неможливо. Насправді у 2025 році громади мають достатньо інструментів, щоб люди з інвалідністю були не статистами, а учасниками процесу.

Один із таких інструментів — громадські слухання. Саме тут можна наполягати на фінансуванні програм доступності, інклюзивних послуг, безбар’єрних рішень у школах, лікарнях та на вулицях міст. Інша можливість — громадський бюджет. Усе більше громад підтримують інклюзивні проєкти окремими квотами або додатковими балами, і це шанс перетворити ідею на реальний об’єкт, а не на чергову обіцянку.

Окремо варто згадати електронні консультації та онлайн-платформи участі. Вони знімають фізичні бар’єри й дозволяють подавати пропозиції до бюджету дистанційно — швидко і без походів кабінетами.

Коли думку не просто слухають, а враховують

У багатьох громадах працюють комітети доступності та громадські ради. Це не декоративні структури, а майданчики, де можна впливати на рішення ще до того, як кошти розписані по статтях. Саме тут оцінюють, чи передбачено фінансування на доступні ремонти, чи не закладено в бюджет нові бар’єри під виглядом «оновлення інфраструктури».

Участь представників організацій осіб з інвалідністю в таких органах — ключ до того, щоб доступність не залишалася пунктом «на папері».

Нові можливості, які не варто ігнорувати

Бюджети 2025 року відкрили додаткові можливості для участі через громадські організації. Конкурси проєктів, грантові програми, субвенції з державного бюджету — усе це ресурси, які можуть і повинні працювати на людей з інвалідністю.

Окремий напрям — інклюзивний ринок праці. У громадах закладаються кошти на компенсацію роботодавцям витрат на облаштування безбар’єрних робочих місць. Але ці кошти з’являються там, де про них говорять і за них борються.

Контроль — така ж участь, як і планування

Участь у бюджетному процесі не закінчується ухваленням бюджету. Не менш важливим є контроль за тим, як кошти використовуються. Йдеться про фінансування засобів реабілітації та протезування, соціальні послуги в громаді, програми базової соціальної допомоги. У 2025–2026 роках на ці напрями передбачено зростання видатків, і громадський моніторинг тут — не опція, а необхідність.

Нічого для нас — без нас

Головне, що варто пам’ятати: жоден механізм не працює сам по собі. Активність має виходити від самих людей з інвалідністю та організацій, які їх представляють. Якщо ми не формулюємо потреби — їх формулюють за нас. Якщо ми не контролюємо — рішення стають формальними.

Медіахаб «Сила духу» створений саме для того, щоб голос людей з інвалідністю був почутий не після ухвалення рішень, а до нього. Бо принцип, який ми відстоюємо, простий і незмінний — нічого для нас без нас.

Якщо ваша громада має приклади ефективної участі жителів, зокрема людей з інвалідністю, у формуванні місцевих бюджетів — напишіть нам. Ми хочемо ділитись історіями успіху. 

Інфомація – наше все. Ми живемо в суспільстві, навчаємось, працюємо, здійснюємо творчу, громадську або політичну діяльність у просторах і оточенні, які не завжди є дружніми до нас. Знання – це сила. Сила руйнувати бар’єри.

Денис Сухотін

Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів – Transatlantic Foundation (GMF TF). Його зміст є виключною відповідальністю Полтавського регіонального осередку ГО ВО СОІУ та Відокремленого підрозділу ГО ВО СОІУ «Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю» і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу та/або GMF TF.