У сучасному глобалізованому світі розглядати права осіб з інвалідністю ізольовано від міжнародного контексту було б помилкою. Після Другої світової війни людство прагнуло створити нову систему безпеки та захисту прав людини. Саме тоді з’явилися основні документи, які стали фундаментом для подальших змін.

Серед ключових міжнародних актів:

• 1945 – Статут ООН – закріпив принцип рівності та недискримінації.
• 1948 – Загальна декларація прав людини (UDHR) – перший універсальний документ про права людини.
• 1950 – Європейська конвенція з прав людини (ECHR) – стала обов’язковою для держав Ради Європи, у тому числі й України.
• 1951 – Конвенція про статус біженців і Протокол 1967 року.
• 1965 – Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).
• 1966 – Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ICCPR) та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (ICESCR).
• 1971 – Декларація ООН про права осіб із порушенням інтелектуального розвитку.
• 1975 – Декларація ООН про права осіб з інвалідністю.
• 1979 – Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW).
• 1982 – Всесвітня програма дій стосовно осіб з інвалідністю.
• 1989 – Конвенція про права дитини (CRC).
• 1993 – Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для осіб з інвалідністю.
• 1996 – Європейська соціальна хартія (переглянута).
• 2000 – Хартія основних прав Європейського Союзу.
• 2006 – Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (CRPD).

Важливо відзначити: права людей з інвалідністю на рівні міжнародного юридичного документа були закріплені лише у 2006 році, тобто через 61 рік після завершення Другої світової війни.

Український контекст

Через чотири роки (в 2010) Конвенція і Факультативний протокол стали на повних правах діяти й в Україні. Імплементація йде не просто і не однозначно, однак процес вже не спинити. І вебінар ГО ВО СОІУ «Успішні кейси – робота людей з інвалідністю в органах місцевої влади» був одним із тих невеликих кроків, що сприяють роботі по захисту прав осіб з інвалідністю в Україні. Головною спікеркою нашого вебінару виступила Наталія Капустян – представниця урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Черкаській області. Вона коротко розповіла про насущні проблеми в її роботі, що особливо загострилися під час повномасштабного вторгнення агресора. Докладна доповідь не вмістилася б і в двох годинний вебінар, тому Наталія виокремила в Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року одне важливе питання – доступність Укрпошти для людей з іінвалідністю. Це підприємство надає широкий спектр послуг в тому числі і маломобільним громадянам. Інколи тільки вони можуть надавати соціально значущі послуги в сільських районах, гірських областях і прифронтових районах. Однак багато відділень не безбар’єрні і не мають умов для повноцінного індивідуального без посередників обслуговування людей з інвалідністю. Це питання не можливо вирішити в рамках однієї області і тому на вебінарі порушили ще одну ключову проблему: посада Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Києві другий рік лишається вакантною. Учасники наголосили, що цю посаду має обіймати саме людина з інвалідністю – це дало б змогу ефективніше реалізовувати статтю 29 Конвенції та контролювати виконання Національної стратегії.

Хто такий Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю?

Ця посада створена для координації державної політики щодо забезпечення рівних прав і можливостей та контролю виконання Україною міжнародних зобов’язань.

Основні завдання:

• моніторинг виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю;
• аналіз і вдосконалення законодавства;
• контроль за реалізацією Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору;
• взаємодія з громадськими організаціями;
• реагування на порушення прав у сферах освіти, працевлаштування, охорони здоров’я, виборчого процесу та доступності інфраструктури.

Трагічна історія посади

Першою урядовою уповноваженою у 2014 році стала Раїса Панасюк – відома правозахисниця з Вінниці, жінка на кріслі колісному. Її діяльність принесла чимало змін і руйнувала стереотипи, але у березні 2018 року вона раптово пішла з життя. Це була велика втрата для спільноти.

Після неї функції перейняла Тетяна Баранцова, яка також зробила вагомий внесок у розвиток інклюзивної політики. На жаль, у 2021 році вона теж передчасно пішла з життя.

З того часу посада досі залишається вакантною, що фактично паралізує координацію роботи в цій сфері.

Представники уповноваженого в регіонах

У різних областях працюють представники, які збирають інформацію про проблеми, взаємодіють з місцевою владою та допомагають реалізовувати державні програми. Їхня роль особливо важлива в умовах війни, коли регіональні виклики стають критичними. Приклад – діяльність Наталії Капустян у Черкаській області.

Висновки

Учасники вебінару дійшли висновку, що без створення широкої мережі об’єднання громадських організацій та відновлення роботи урядової інституції на всіх рівнях неможливо забезпечити реальний прорив у сфері безбар’єрності.

Відсутність центрального Урядового уповноваженого в Києві сьогодні — не лише кадрова проблема, а й сигнал суспільству. Адже ця посада має стати не символічною, а реальною точкою впливу:

• не символічною – бо принцип «Нічого для нас без нас» повинен бути видимим;
• практичною – бо лише людина з власним досвідом подолання бар’єрів може ефективно контролювати реалізацію державної політики.

Посада Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю — ключова для цього механізму. Її відсутність у більшості регіонів, включно зі столицею, є серйозним викликом, що потребує негайного вирішення.

Додаткову інформацію по викладеному питанню можна побачити у нас на ютуб каналі:

Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів – Transatlantic Foundation (GMF TF). Його зміст є виключною відповідальністю Полтавського регіонального осередку ГО ВО СОІУ та Відокремленого підрозділу ГО ВО СОІУ «Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю» і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу та/або GMF TF.